Великий Голод був найбільшою катастрофою, яку Україна пережила — як щодо кількості жертв, так і щодо людських страждань.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голод 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Українські селяни стали наступними жертвами тодішньої влади після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.
Масовому голоду в Україні передувала низка подій. Так, 18 листопада 1932 року, вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна - сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року - продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня Постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини». Вже через кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.
Передусім, в українських селян було відібрано вирощене ними зерно, далі численними натуральними штрафами та обшуками були відібрані останні запаси продовольства. У грудні 1932 року у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року забороною виїзду із охопленої голодом України, селян було позбавлено останніх надій на порятунок. Залишившись без хліба, голодуючі селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев.
Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав життя майже 4 мільйонів людей.
Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні, відповідно до закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», голод 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
Читайте також: Найвідомішу в світі виставкупроГолодомор відкрили в Києві
Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні. Цього дня передбачені жалобні заходи, проведення тематичних наукових, інформаційних, та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів. Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор. „Запалимо свічку в пам’ять жертв Голодоморів”
У той рік і гілля, і коріння –
Все трощив буревій навкруги...
Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина і весь народ осмислить своє минуле і усвідомить, що роки Голодоморів – це зла воля одних людей проти інших. Ніхто не знав і не знає, скільки невинного люду лягло у могили – старих, молодих, дітей та ще ненароджених.
В ці дні в училищі відбулися ряд заходів присвячених пам'яті жертв Голодоморів.
У бібліотеці оформлено куток, де представлено книги „Голодомор 1932-1933 років в Україні” та «Невідома Україна», в яких зібрано велику кількість документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціальної катастрофи українського народу, яка стала результатом дій радянського політичного режиму. На сьогоднішній день це найповніше зібрання з історії Голодомору. Також у гуртожитку училища перед учнями була проведена більш детальна презентація цих книг, а з поетичними рядками виступили Попка Василина («Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення» ) та Шпак Василь («Електромеханік з ремонту та обслуговування ЛОМ»).
Хай у кожному місті й селі, у кожній оселі, у кожній родині старий і малий схилить голову і поставить свічку перед образом Божим в пам’ять невинноубієнних жертв Голодоморів в Україні.
Всеукраїнська акція "Запали свічку". О 16.00 в кожній домівці українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.
