„Культура – простір, в якому проходить все життя людині від народження до смерті”. М.В.Попович
Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.
Вітаю зі Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва всіх, хто присвятив себе благородній справі – зберігати, розвивати і відтворювати безцінні духовні скарби нашого народу. Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначається щорічно 9 листопада разом із Днем української писемності та мови, згідно з Указом Президента від 30.12.2013 № 717/2013 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки культури та мистецтва в Україні»
В етнокультурних нарисах, присвячених традиційному буттю пересічного українця ХІХ – першої половини ХХ ст., йдеться про свята й будні, звичаї та обряди, повір‘я і символіку та багато що інше. Разом зі свідченнями очевидців, узагальненнями дослідників та маловідомим ілюстративним матеріалом із архівів та малярських майстерень усе це складає своєрідну мозаїчну панораму народного світосприйняття. Книга Олени Боряк "Україна. Етнокультурна мозаїка" розкриває неймовіні відтінки містецтва.
«Декоративне мистецтво України ХХ століття. У пошуках "великого стилю"» авторів Зоя Чегусова, Тетяна Кара-Васильєва. У пошуках "великого стилю". Книжка базується на сучасній концепції розвитку декоративного мистецтва XX ст. Розкривається складна й розмаїта панорама художнього життя в Україні: зміни напрямів і стилів, взаємовпливи народного та професіонального мистецтва, творення нових ідей - від авангарду на початку століття до пошуків стилю сучасних митців. Для мистецтвознавців, істориків, працівників музеїв, студентів та учнів творчих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться українським декоративним мистецтвом.
В Україні відзначають День української писемності та мови, який був започаткований Указом Президента в 1997 році. Дата припадає на важливе православне свято – день вшанування пам’яті Нестора Літописця. Саме він був послідовником творців писемності слов’ян Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що писемна українська мова починається з його праці. Нестор Літописець є автором неоціненного скарба нашої культури – “Повісті минулих літ”.
Цікавий факт – наші предки віддавали дітей до школи саме 9 листопада. Спочатку вся родина йшла до церкви, де молилася за майбутнє навчання перед іконою Нестора Літописця. А лише потім школярів відводили на уроки. Термін “українська мова” почали вживати з XVI століття, щоб позначити мову українців, які проживали на цих землях під час панування Речі Посполитої. Вона належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. У світі налічується понад 45 мільйонів людей, які розмовляють українською мовою. Більша їх частина проживає в Україні.
Цікавий факт – українська мова входить до третього десятка найпоширеніших у світі. За традицією в День української писемності та мови відзначають її популяризаторів, покладають квіти до пам’ятника Нестора Літописця, а також проводять Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Нестор Літописець – славетний муж України
З книжних слів набираємося
мудрості й стриманості.
Книги – бездонна глибина,
ми ними в печалі втішаємося,
,вони узда для тіла й душі.
Книги подібні рікам,
що тамують спрагу цілого світу,
– це джерела мудрості.
У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997, відзначають День української писемності та мови.
Нестор Літописець (бл. 1056, Київ – бл. 1114, Київ) – київський літописець та письменник, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Феодосія Печерського». Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.
Нестор славив і возвеличував Бога «в тілі своїм і в душі своїй». Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного, — говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов'я. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Найвизначніший твір Нестора Літописця — «Повість врем'яних (минулих) літ». Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань, який він завершив близько 1113 року.
Помер преподобний Нестор-літописець близько 1114 року.
Петро Яцик – це людина, яка прикладом свого життя продемонструвала усім нам невичерпні можливості людського духу. «Убогий духом не
може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має», – любив повторювати Петро Яцик. Але те, що він був мультимільйонером, не заважало йому залишатися щирою, турботливою людиною. Більшість коштів він віддавав на благодійність, а саме на підтримку навчання. Він уперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цього року його патріотична ініціатива удвадцяте знаходить відлуння у тисячах молодих українських сердець, які через участь у цьому міжнародному турнірі долучаться до світової спільноти українців.
Тож ХХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика стартує в Києві 9 листопада в День української писемності та мови.
З полоденням про Міжнародний конкурс з української мови ім.Петра Яцика можна ознайомитись за наступним посиданням. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-08#Text
Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Залишайте свої коментарі, ставте вподобайки.